Основні законодавчі зміни

Основні законодавчі зміни

Що змінилося в кримінальному праві та процесі у 2021 році?

Відновлено та посилено відповідальність за неподання декларації та декларування недостовірної інформації

Відновлено та посилено кримінальну відповідальність за порушення в сфері антикорупційного законодавства. Кримінальний кодекс України доповнено ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації) та ст. 366-3 (неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування). 

Відтепер, якщо задекларовані відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, передбачено відповідальність у вигляді штрафу від 3000 до 4000 НМДГ, або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до 2-х років, з позбавленням права обіймати певні посади, чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років. 

Якщо ж задекларовано відомості, які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, то у такому випадку встановлюється відповідальність у вигляді штрафу від 4000 до 5000 НМДГ, або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до 2-х років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади, чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років. 

За умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачено покарання у вигляді штрафу від 2500 до 3000 НМДГ, або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до 2-х років, або позбавлення волі строком на 1 рік, з позбавленням права обіймати певні посади, чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.

Податкова амністія та посилення кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків та зборів

З 21.01.2021 набули чинності законодавчі зміни щодо стимулювання детінізації доходів громадян шляхом запровадження добровільного декларування.

Зокрема, ст. 212 та ст. 212-1 Кримінального кодексу України було доповнено положеннями, відповідно до яких не вважаються кримінальним правопорушенням, вчинені до 01.01.2021, діяння щодо умисного ухилення від сплати визначених такими статтями внесків, податків, зборів, якщо такі діяння пов’язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням об’єктів щодо яких особою було подано одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та сплачено узгоджену суму в порядку та на умовах, визначених Податковим кодексом України.

Разом з цим, законодавцем було посилено кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати внесків, податків, зборів, визначених ст. 212 та ст. 212-1 Кримінального кодексу України.

Декриміналізація відповідальності за ст. 375 Кримінального кодексу України

У 2021 набуло чинності рішення Конституційного Суду України щодо визнання такою, що не відповідає Конституції України ст. 375 Кримінального кодексу України (постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали).

В обґрунтування необхідності декриміналізації діяння, передбаченого ст. 375 Кримінального кодексу України, Конституційний Суд України зазначив, що судді є незалежними у своїй діяльності, та вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Разом з цим, ст. 375 Кримінального кодексу України сформульована таким чином, що допускає можливість зловживання з боку третіх осіб, адже поняття «неправосудний» є оціночною категорією. 

Відтак, існування норми права, яка створює ризики та можливості для впливу на суддів, нівелює приписи Конституції України щодо незалежності суддів.

Декриміналізація відповідальності за ст. 216 Кримінального кодексу України

З 01.01.2022 виключено кримінальну відповідальність за:

  • незаконне виготовлення, підроблення, використання контрольних марок;
  • збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок.

Виключення статті 216 КК України пов’язано зокрема зі скасуванням обов’язку отримання контрольних марок імпортерами, експортерами та відтворювачами примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних.

Удосконалено положення щодо здійснення спеціального (заочного) досудового розслідування

З 14.05.2021 було удосконалено окремі положення у зв’язку зі здійсненням спеціального досудового розслідування щодо осіб, які вчинили кримінальне правопорушення та переховуються поза межами України, чи на тимчасово окупованій території України.

Повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, публікується в засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та/або копія повістки про виклик надсилається захиснику.

Запроваджено нову підставу для здійснення спеціального досудового розслідування, а саме неприбуття підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук та/або який виїхав, та/або перебуває за межами України, на виклик слідчого, прокурора, чи судовий виклик слідчого судді, суду без поважної причини більш як два рази.

Суд наділено повноваженнями з розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, обвинуваченого у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу, а також підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, та/або оголошений у міжнародний розшук. 

При цьому, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, строк дії ухвали та розмір застави не визначаються.

Визначено правові підстави та перелік злочинів, за якими може здійснюватися спеціальне досудове розслідування за відсутності підозрюваного.

Визначено умови прийняття АРМА активів в управління та окремі умови їх реалізації без згоди власника

Задля підвищення прозорості роботи Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів (надалі  АРМА) 01.11.2021 року законодавцем було внесено зміни до профільного закону. Уточнення, зокрема, стосуються управління активами та уніфікації положень закону з іншими нормативно-правовими актами. 

З 01.11.2021 змінився розмір вартості активів, при досягненні якого АРМА здійснює їх управління. Відтепер вартість активів повинна перевищувати 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Чітко встановлено підстави, за наявності хоча б однієї з яких АРМА може бути передано рухоме майно для реалізації без згоди власника за рішенням слідчого судді, суду:

  1. Майно піддається швидкому псуванню;
  2. Майно швидко втрачає свою вартість;
  3. Витрати на зберігання рухомого майна протягом одного календарного року становлять більше 50 відсотків його вартості.

При цьому, нерухоме майно не може бути передано для реалізації без згоди власника такого майна до:

  • винесення обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, або 
  • іншого судового рішення, що набрало законної сили, яке є підставою для застосування спеціальної конфіскації відповідно до Кримінального процесуального кодексу України
  • або судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання активів необґрунтованими, та їх стягнення в дохід держави.

АРМА зобов’язане повернути законному власнику прийняті в управління активи протягом 10 робочих днів у разі рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт цих активів, за умови наявності судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

У разі якщо активи, щодо яких було скасовано арешт, були реалізовані, одержані кошти, а також проценти, нараховані як плата за користування банком такими коштами, повертаються законному власнику таких активів протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідного рішення про скасування арешту та реквізитів рахунку такої особи.

Кримінальна відповідальність: зміни до КК України за час воєнного стану

Посилено відповідальність за державну зраду та диверсію під час воєнного стану

07.03.2022 набули чинності законодавчі зміни щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану.

Зокрема, Кримінальний кодекс України було доповнено положеннями, які передбачають максимальне покарання за вчинення державної зради в умовах воєнного стану та диверсії в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, а саме: позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, з обов’язковою конфіскацією майна.

Відтепер, також заборонено повне звільнення законом про амністію від відбування покарання осіб, які скоїли державну зраду та диверсію.

Встановлено кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність

15.03.2022 Кримінальний кодекс України доповнено ст. 111-1 КК України (колабораційна діяльність).

Відтепер, визнаються злочинними наступні діяння:

Публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України.

Публічні заклики громадянином України до:

  • підтримки рішень та/або дій держави-агресора, 
  • підтримки збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора,
  • співпраці з державою-агресором, 
  • співпраці зі збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, 
  • невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України,
  • незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території.

Здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти з метою:

  • сприяння здійсненню збройної агресії проти України, 
  • встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, 
  • уникнення відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України.

Здійснення громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора.

Провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради, активна участь у таких заходах.

Добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільне обрання до таких органів, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території.

Добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Встановлено кримінальну відповідальність за розпалювання регіональної ворожнечі

Статтю 161 Кримінального кодексу України доповнено положенням, відповідно до якого визнано злочином умисні дії, спрямовані на розпалювання регіональної ворожнечі.

Під регіональною належністю слід розуміти належність особи за народженням чи проживанням до регіону – частини території України або території компактного розселення українців за межами території України, – що відрізняється від інших територій за низкою історичних, географічних, мовних та інших ознак.

За вчинення умисних дій, спрямованих на розпалювання регіональної ворожнечі передбачено відповідальність у вигляді:

  • штрафу від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
  • обмеження волі на строк до 5 років, або
  • позбавлення волі на строк до 3 років, з
  • позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого.

Образу честі і гідності військовослужбовця, а також погрозу військовослужбовцю визнано кримінальним правопорушенням

Кримінальний кодекс України доповнено статтею 435-1 (образа честі і гідності військовослужбовця, погроза військовослужбовцю).

Покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі на строк від 3 до 5 років передбачено за вчинення діянь щодо військовослужбовця, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, його близьких родичів чи членів сім’ї, а саме:

  • погрозу вбивством, насильством,
  • погрозу знищенням чи пошкодженням майна,
  • образу честі і гідності військовослужбовця або
  • виготовлення та поширення матеріалів, які містять таку інформацію.

Встановлено кримінальну відповідальність за заперечення збройної агресії російської федерації проти України

Кримінальний кодекс України доповнено ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників).

Відтепер, передбачено відповідальність у вигляді виправних робіт на строк до 2 років або арешт на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років за вчинення наступних дій:

виправдання, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом:

  • представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, 
  • виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України;

глорифікацію:

  • осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році,
  • представників збройних формувань Російської Федерації, 
  • іррегулярних незаконних збройних формувань, 
  • озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, 
  • представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, 
  • представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.

За виготовлення, поширення матеріалів, які містять таку інформацію, передбачена відповідальність у вигляді обмеження або позбавлення волі на строк до 5 років, з конфіскацією майна або без такої.

Кваліфікований склад злочину має місце у разі вчинення кримінального правопорушення:

  • службовою особою, 
  • повторно,
  • організованою групою,
  • з використанням засобів масової інформації.

Посилено відповідальність за мародерство та вчинення окремих злочинів проти власності в умовах воєнного стану

07.03.2022 було внесено зміни до Кримінального кодексу України, якими посилено відповідальність за мародерство (ст. 432 КК України) та встановлено мінімальну межу покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Нагадаємо, що мародерство є військовим правопорушенням, суть якого полягає у викраденні на полі бою речей поранених чи вбитих. Існує різниця між мародерством та іншими кримінальними правопорушеннями проти власності (крадіжкою, грабежомграбежем, розбоєм тощо). Ця різниця полягає в місці викрадення та у тому, в кого саме щось вкрали.

Так, новий закон посилив покарання не тільки за мародерство, а ще й за використання трагічних обставин, бойових дій для власної наживи, адже зміни торкнулися й складу кримінальних правопорушень, передбачених у статтях 185 (крадіжка), 186 (грабіж), 187 (розбій), 189 (вимагання), 191 (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України. Ці злочини доповнилися кваліфікуючою ознакою – скоєння в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Тому відтепер за вчинення кримінальних правопорушень проти власності в умовах воєнного або надзвичайного стану відповідальність стала жорсткішою.

Визначено умови виключення кримінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї цивільними особами

07.03.2022 з метою забезпечення участі цивільного населення (громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України) у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, Кримінальний кодекс України було доповнено положеннями, що виключають їх відповідальність за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо така зброя застосована в порядку та відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України».

Виключено кримінальну відповідальність діяння, вчиненого на виконання обов'язку щодо захисту вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України

21.03.2022 набули чинності законодавчі зміни щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діянь та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії воєнного стану.

Зокрема, Кримінальний кодекс України доповнено статтею 43-1 (виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України), якою передбачено виключення кримінальної відповідальності за діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Російської Федерації або агресії іншої країни, якщо це заподіяло шкоду життю або здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, за умови:

  • відсутності ознак катування,
  • відсутність ознак застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни.

Також, статтею 43-1 Кримінального кодексу України передбачено виключення відповідальності за застосування зброї (озброєння), бойових припасів або вибухових речовин проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, та за пошкодження чи знищення у зв’язку з цим майна.

Не вважається виконанням обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України вчинення діяння, яке:

  • явно не відповідає небезпечності агресії або обстановці відсічі та стримування;
  • не було необхідним для досягнення значної суспільно корисної мети у конкретній ситуації;
  • створило загрозу для життя інших людей;
  • створило загрозу екологічної катастрофи;
  • створило настання інших надзвичайних подій більшого масштабу.

Встановлено кримінальну відповідальність за поширення інформації про розташування зброї, техніки та військовослужбовців

27.03.2022 набрали чинності зміни, що передбачають запровадження кримінальної відповідальності за поширення в умовах воєнного стану інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України, та поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості.

Виключенням є поширення інформації , що вже розміщена я у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України чи Міністерством оборони України або в офіційних джерелах відповідних відомств країн-партнерів.

В залежності від інформації, що була поширена, покарання може сягати від 3 до 8 років позбавлення волі. Якщо поширення інформації було вчинено за попередньою змовою групою осіб або з корисливих мотивів, або з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, чи незаконним збройним формуванням, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, покарання сягає від 8 до 12 років позбавлення волі.

Встановлено кримінальну відповідальність за незаконне використання гуманітарної допомоги

03.04.2022 Кримінальний кодекс України доповнено статтею 201-2 (незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги).

Відповідно до ст. 201-2 Кримінального кодексу України визнано злочином умисні дії, вчинені з метою отримання прибутку, які полягають у:

  • продажі товарів (предметів) гуманітарної допомоги або 
  • використанні благодійних пожертв, безоплатної допомоги або 
  • укладенні інших правочинів щодо розпорядження таким майном, 

якщо загальна вартість товарів/майна перевищує 350 нмдг.

Покаранням за зазначені вище дії є штраф від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 4 років.

В разі якщо злочин вчинено повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою

особою з використанням службового становища, або у великому розмірі (загальна вартість товарів, безоплатної допомоги або грошової допомоги у 1000 і більше разів перевищує нмдг), злочинцю загрожує позбавленням волі на строк від 3 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Якщо ж злочин вчинено під час воєнного або надзвичайного стану або організованою групою осіб, або в особливо великому розмірі (загальна вартість товарів, безоплатної допомоги або грошової допомоги у 3000 і більше разів перевищує нмдг), покаранням буде позбавленням волі на строк від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Добровільна здача зброї та боєприпасів виключає кримінальну відповідальність за її незаконне носіння, зберігання, придбання

Починаючи з 03.04.2022 не підлягає кримінальній відповідальності за ст. 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами), особа, яка добровільно здала органам влади:

  • вогнепальну зброю (крім гладкоствольної мисливської), бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої,
  • кинджали, фінські ножі, кастети чи іншу холодну зброю,

які перебували у такої особи без передбаченого законом дозволу.

Кримінальна відповідальність за пособництво державі-агресору

23.04.2022 року набрали чинності зміни до Кримінального кодексу України, якими кодекс було зокрема доповнено статтею 111-2 «Пособництво державі-агресору». 

Так, передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 20 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої за умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом:

  • реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора; 
  • добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора.

Що змінилося в кримінальному праві та процесі у 2022 році?

КСУ визнав неконституційною одну з підстав для закриття кримінальних проваджень

Конституційний Cуд України визнав неконституційними положення щодо закриття кримінального провадження в разі набрання чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальністьлено та посилено відповідальність за неподання декларації та декларування недостовірної інформації

8 червня 2022 року Конституційний Суд України розглянув справу за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України пункту 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс) та ухвалив Рішення, яким визнав оспорюваний припис Кодексу неконституційним.

Так, згідно з пунктом 4 частини першої‌ статті 284 Кодексу кримінальне провадження закривається в разі, якщо “набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою”.

Статтею 284 Кодексу передбачено вичерпний перелік підстав для закриття кримінального провадження. Вони, в свою чергу, класифікуються за декількома критеріями.

Всі підстави закриття кримінального провадження поділяються на реабілітуючі та нереабілітуючі. Відповідно, скасування у законодавстві певного складу злочину як підстава для закриття провадження не є реабілітуючою обставиною. Отже, закриття кримінального провадження за нереабілітуючих підстав фактично передбачає констатацію факту вчинення особою кримінального правопорушення, що призводить до несприятливих наслідків для такої особи, зокрема ставить під сумнів її невинуватість.

Водночас закриття кримінального провадження без згоди особи обмежує її право на захист від звинувачень у вчиненні дій, які їй інкримінувалися.

Таким чином, може статись так, що особа буде вважатися такою, що притягувалася до кримінальної відповідальності, при тому, що самого факту вчинення нею відповідного діяння та його розслідування могло не відбуватися.

Разом з тим, формулювання пункту 4 частини першої статті 284 Кодексу, “вчинене особою” фактично вказує на беззаперечну винуватість такої особи у вчиненні діяння, яке до його декриміналізації вважалось кримінальним правопорушенням. У таких випадках особа може зазнати осуду, отримати негативне сприйняття її суспільством, втратити ділову репутацію та мати негативний вплив на професійну діяльність.

Ця норма Кодексу порушує зокрема такі принципи, як презумпція невинуватості, незворотність дії в часі (заборона ретроактивності) кримінального закону, принцип nullum crimen, nulla poena sine lege (“немає закону – немає злочину, немає закону – немає кари”), а також право викласти свою позицію та право на справедливий судовий розгляд, оскільки особа, стосовно якої закрили кримінальне провадження, позбавлена можливості довести свою невинуватість у законному порядку.

Дякуємо за Ваш запит. Ми зв'яжемося з Вами найближчим часом!

Дякуємо !

Ви підписані на розсилку останніх новин

Щоб бути у курсі новин