Практика Верховного Суду
Досудове розслідування
1. Виклад фактичних обставин у повідомленні про підозру повинен повністю відтворюватися в обвинувальному акті 
2. Обов’язковість забезпечення участі захисника під час беззаперечного визнання вини у провадженнях щодо кримінальних проступків 3. Повернення обвинувального акту у зв’язку з розслідуванням проступку як злочину оскарженню в апеляції не підлягає 4. Ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна чи про відмову у скасування арешту майна не підлягає апеляційному оскарженню 5. КПК України не встановлює вимоги щодо проведення слідчого експерименту винятково на місці події кримінального правопорушення
2. Обов’язковість забезпечення участі захисника під час беззаперечного визнання вини у провадженнях щодо кримінальних проступків 3. Повернення обвинувального акту у зв’язку з розслідуванням проступку як злочину оскарженню в апеляції не підлягає 4. Ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна чи про відмову у скасування арешту майна не підлягає апеляційному оскарженню 5. КПК України не встановлює вимоги щодо проведення слідчого експерименту винятково на місці події кримінального правопорушення Визнання доказів недопустимими
Кримінальне провадження на підставі угод
Строки досудового розслідування
1. Направлення обвинувального акту поза межами строку досудового розслідування має наслідком закриття кримінального провадження 2. Факт повідомлення про завершення досудового розслідування має бути належним чином підтверджено 3. Звернення прокурора в порядку ч. 6 ст. 290 КПК із запитом до сторони захисту про доступ до матеріалів, які сторона захисту має намір використати як докази в суді, не впливає на перебіг строку досудового розслідування 4. Верховний Суд зробив висновок щодо розрахунку строків досудового розслідування у випадках скасування постанови про закриття кримінального провадження 5. Наслідки скасування прокурором постанови про зупинення досудового розслідування: нова позиція Верховного Суду 6. Верховний Суд зробив висновок щодо строку дізнання 7. У кримінальних провадженнях, де жодній особі не було повідомлено про підозру, період з моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження до моменту її скасування не включається до строку досудового розслідування: зміна позиції ВС
2. Факт повідомлення про завершення досудового розслідування має бути належним чином підтверджено 3. Звернення прокурора в порядку ч. 6 ст. 290 КПК із запитом до сторони захисту про доступ до матеріалів, які сторона захисту має намір використати як докази в суді, не впливає на перебіг строку досудового розслідування 4. Верховний Суд зробив висновок щодо розрахунку строків досудового розслідування у випадках скасування постанови про закриття кримінального провадження 5. Наслідки скасування прокурором постанови про зупинення досудового розслідування: нова позиція Верховного Суду 6. Верховний Суд зробив висновок щодо строку дізнання 7. У кримінальних провадженнях, де жодній особі не було повідомлено про підозру, період з моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження до моменту її скасування не включається до строку досудового розслідування: зміна позиції ВС Судове провадження
1. Право на апеляційне оскарження обраного чи продовженого судом першої інстанції запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 2. Обов’язковість безпосереднього дослідження доказів апеляційним судом 3. Зупинення досудового розслідування у зв’язку з розшуком особи не свідчить про її ухилення від слідства, тому не має наслідком зупинення обчислення строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності 4. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до особи, яка перебуває у розшуку, відмінний від дозволу на затримання особи з метою приводу та його обрання може бути оскаржено в апеляційному порядку 5. Постанова про визначення групи слідчих може бути надана суду на будь-якій стадії судового провадження задля перевірки повноважень особи на здійснення досудового розслідування 6. Зміна апеляційним судом правової кваліфікації діянь особи, на підставі фактичних обставин справи, на менш тяжкий злочин не вимагає формулювання нового обвинувачення у судовому рішенні 7. Апеляційний суд спочатку має перевірити наявність у діяннях виправданого складу кримінального правопорушення, а потім вирішувати питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності 8. Чи пом’якшує покарання перерахування застави на підтримку Збройних Сил України: позиція Верховного Суду 9. Кримінальне провадження може бути закрите у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування не лише під час підготовчого судового засідання, а на будь-якій стадії процесу до виходу суду в нарадчу кімнату. При цьому, клопотання про закриття кримінального провадження може подаватися повторно в разі відмови в його задоволенні 10. Повернення обвинувального акта чи клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору у звʼязку з тим, що вони не відповідають вимогам КПК України, не відновлює досудове розслідування 11. Рецензія на висновок експерта не є джерелом доказів
2. Обов’язковість безпосереднього дослідження доказів апеляційним судом 3. Зупинення досудового розслідування у зв’язку з розшуком особи не свідчить про її ухилення від слідства, тому не має наслідком зупинення обчислення строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності 4. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до особи, яка перебуває у розшуку, відмінний від дозволу на затримання особи з метою приводу та його обрання може бути оскаржено в апеляційному порядку 5. Постанова про визначення групи слідчих може бути надана суду на будь-якій стадії судового провадження задля перевірки повноважень особи на здійснення досудового розслідування 6. Зміна апеляційним судом правової кваліфікації діянь особи, на підставі фактичних обставин справи, на менш тяжкий злочин не вимагає формулювання нового обвинувачення у судовому рішенні 7. Апеляційний суд спочатку має перевірити наявність у діяннях виправданого складу кримінального правопорушення, а потім вирішувати питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності 8. Чи пом’якшує покарання перерахування застави на підтримку Збройних Сил України: позиція Верховного Суду 9. Кримінальне провадження може бути закрите у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування не лише під час підготовчого судового засідання, а на будь-якій стадії процесу до виходу суду в нарадчу кімнату. При цьому, клопотання про закриття кримінального провадження може подаватися повторно в разі відмови в його задоволенні 10. Повернення обвинувального акта чи клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору у звʼязку з тим, що вони не відповідають вимогам КПК України, не відновлює досудове розслідування 11. Рецензія на висновок експерта не є джерелом доказів Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні
1. Сторони мають право оскаржувати ухвалу слідчого судді про зміну запобіжного заходу в апеляційному порядку 2. Ухвала слідчого судді про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування особистого зобов’язання підлягає апеляційному оскарженню 3. Ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри в об’єднаному кримінальному провадженні, у якому частина відомостей про кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР до, а частина – після 16.03.2018, підлягає апеляційному оскарженню: позиція ВС
2. Ухвала слідчого судді про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування особистого зобов’язання підлягає апеляційному оскарженню 3. Ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри в об’єднаному кримінальному провадженні, у якому частина відомостей про кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР до, а частина – після 16.03.2018, підлягає апеляційному оскарженню: позиція ВС Використання завідомо підробленого документа (ч. 4 ст. 358 КК України)
Грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 КК України)
Доведення до банкрутства (ст. 219 КК України)
Зловживання владою чи службовим становищем (ст. 364 КК України)
1. Ознаки злочину зловживання владою або службовим становищем 2. Невстановлення в обвинувальному вироку суду умислу, мотиву та мети особи на вчинення злочину, передбаченого ст. 364 КК України, має наслідком його скасування 3. Відсутність домовленостей не виключає зловживання службовим становищем на користь третьої особи: рішення Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
2. Невстановлення в обвинувальному вироку суду умислу, мотиву та мети особи на вчинення злочину, передбаченого ст. 364 КК України, має наслідком його скасування 3. Відсутність домовленостей не виключає зловживання службовим становищем на користь третьої особи: рішення Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Зловживання впливом (ст. 369-2 КК України)
Звільнення від кримінальної відповідальності та від покарання (або його відбування) у зв’язку із закінченням строків давності
1. Звільнення від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності не пов’язане із визнанням вини 2. Для звільнення особи від покарання у зв’язку із закінченням строків давності згода учасників судового розгляду не обов’язкова 3. Нероз’яснення судом першої чи апеляційної інстанції права на звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності є істотним порушенням вимог кримінального закону 4. Нова позиція Великої Палати Верховного Суду: Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності
2. Для звільнення особи від покарання у зв’язку із закінченням строків давності згода учасників судового розгляду не обов’язкова 3. Нероз’яснення судом першої чи апеляційної інстанції права на звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності є істотним порушенням вимог кримінального закону 4. Нова позиція Великої Палати Верховного Суду: Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності Призначення покарання
1. Коли особа засуджується до покарання, яке належить відбувати реально, а за наступним вироком звільняється від відбування покарання з випробуванням, застосування принципів поглинання, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається, і кожен вирок виконується самостійно 2. Спеціальна конфіскація не є покаранням за вчинення злочину 3. Розмір основного покарання у виді штрафу не може бути меншим за розмір отриманої засудженим неправомірної вигоди: позиція Верховного Суду 4. Критерії призначення більш м'якого покарання: позиція Верховного Суду 5. Верховний Суд надав роз’яснення щодо строків давності виконання обвинувального вироку
2. Спеціальна конфіскація не є покаранням за вчинення злочину 3. Розмір основного покарання у виді штрафу не може бути меншим за розмір отриманої засудженим неправомірної вигоди: позиція Верховного Суду 4. Критерії призначення більш м'якого покарання: позиція Верховного Суду 5. Верховний Суд надав роз’яснення щодо строків давності виконання обвинувального вироку Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України)
Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК України)
Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК України)
1. Виключення відповідальності службової особи за ст. 368 КК України у разі прийняття рішення колегіальним органом 2. Використання службовою особою особистих відносин та зв’язків не може кваліфікуватися за ст. 368 КК України 3. Дії особи, яка є членом колегіального органу можуть кваліфікуватися за ст. 368 КК України й у тих випадках, якщо вирішення питання, за яке передавалася неправомірна вигода, ухвалюється цим колегіальним органом спільним рішенням за результатами голосування
2. Використання службовою особою особистих відносин та зв’язків не може кваліфікуватися за ст. 368 КК України 3. Дії особи, яка є членом колегіального органу можуть кваліфікуватися за ст. 368 КК України й у тих випадках, якщо вирішення питання, за яке передавалася неправомірна вигода, ухвалюється цим колегіальним органом спільним рішенням за результатами голосування Службове підроблення (ст. 366 КК України)
Службова недбалість (ст. 367 КК України)
Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) (ст. 212 КК України)
Самовільне зайняття земельної ділянки (СТ. 197-1 КК України)
Шахрайство (ст. 190 КК України)
1. Відмежування шахрайства (ст. 190 КК України) від цивільно-правових деліктів 2. Розмежування шахрайства (ст. 190 КК України) та шахрайства з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК України) 3. Щодо розмежувальної ознаки між суміжними складами злочинів, передбаченими ст. 190 КК України (шахрайство) та ст. 192 КК України (заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою), ст. 191 КК України та ст. 192 КК України
2. Розмежування шахрайства (ст. 190 КК України) та шахрайства з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК України) 3. Щодо розмежувальної ознаки між суміжними складами злочинів, передбаченими ст. 190 КК України (шахрайство) та ст. 192 КК України (заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою), ст. 191 КК України та ст. 192 КК України Неподання декларації суб’єктом декларування (ст. 366-3 КК України)
Військові кримінальні правопорушення