Аналітика
Не даючи універсальних алгоритмів дій, книга містить ряд практичних порад щодо тактики поведінки потерпілого, або його представника на початкових етапах розслідування кримінального провадження. Ці поради сприятимуть захисту прав, законних інтересів потерпілого, відшкодуванню заподіяної злочином шкоди та притягненню винних до відповідальності.
Крім того, у книзі описується процесуальний інструментарій взаємодії з органами досудового розслідування та прокуратури, як в цілому, так і у разі неналежного розслідування кримінального провадження та невиконання правоохоронцями своїх професійних обов’язків.
Ця книга дасть Вам певне розуміння того, як потерпілому або його представнику не бути пасивним спостерігачем процесу розслідування злочину, а стати активним процесуальним гравцем та захистити порушені права.
Проведення слідчих дій на підприємстві є серйозним викликом для бізнесу. Такі ситуації часто виникають раптово в умовах інформаційної та психологічної напруги. Обшук є найпоширенішою та водночас найнеочікуванішою слідчою дією. Навіть за наявності правової позиції помилки персоналу можуть значно ускладнити ситуацію, призвести до втрати важливої інформації, майна, паралізувати роботу компанії й навіть мати довгострокові правові та репутаційні наслідки.
Детектор брехні у вітчизняних юридичних реаліях.
Що спільного в детектора брехні та кримінального процесу України? У той час як у поп-культурі та американських телесеріалах поліграф, або так званий «детектор брехні» часто зображується як беззаперечний інструмент викриття неправди, у реальності його застосування в кримінальному процесі України залишається малопомітною й суперечливою темою. Попри те, що застосування поліграфа прямо не передбачене чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, закон також не містить і прямої заборони на це. Така нормативна невизначеність спричинила ситуацію, коли поліграф активно використовується у внутрішніх кадрових процедурах органів правопорядку, проте його доказове значення в кримінальному провадженні залишається обмеженим.
У своєму євроінтеграційному порядку денному Україна поставила перед собою амбітну мету: приєднатися до «клубу успішних країн». Це неофіційна назва Організації економічного співробітництва та розвитку (надалі — ОЕСР), яка об'єднує 38 найрозвиненіших економік світу й відома тим, що визначає основні стандарти публічного управління для держав, які підтримують демократичні цінності. У 2022 році Україна почала процес інтеграції до ОЕСР та приєднання до її Робочої групи з боротьби з хабарництвом, яка є невід'ємною частиною цього процесу. Одним із необхідних кроків для вступу в організацію є ратифікація Конвенції ОЕСР щодо боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Приєднання України до цієї антикорупційної конвенції є важливою складовою частиною переговорів щодо вступу до ЄС, що передбачає собою приведення у відповідність вітчизняних норм із рамковими вимогами кримінального законодавства партнерів у тому числі.
Продовжуючи дискусію навколо «поправок Лозового», варто звернути увагу на проблему захисту осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності, від свавілля з боку сторони обвинувачення. У цьому питанні гарантії КПК мають розширюватися.